У російсько-українській війні бере участь немало воїнів із інших країн. Особливо багато колумбійців, яких наші вважають ідеальними воїнами. Із одним із них – Альберто Кантеро Кастріллоном – нам пощастило поспілкуватися поруч із Лохвицею, на базі відпочинку «Ранчо Ріо» під час благодійного волейбольного турніру 14 липня.

Спілкуючись із головою спілки учасників та ветеранів російсько-української війни «Свідомість» Олегом Козорізом про те, чим займається спілка, ми зачепили ряд гострих проблем щодо мобілізації, захисту ветеранів, їх лікування після поранень. Ці проблеми викликають гостру реакцію в суспільстві. Олег Миколайович вважає, що їх не варто замовчувати, якщо держава хоче уникнути соціальної несправедливості, а обов’язок захищати країну має стати справді священним для кожного.

19 липня на пляжі «Ранчо Ріо» біля Лохвиці відбувся благодійний турнір із волейболу «Грай за тих, хто боронить». У ньому взяли участь 7 команд, сформованих зі спортсменів Лохвиччини. Завдяки турніру та забігу, що відбувся на тиждень раніше, зібрано донати на ще один спеціальний приціл для військового підрозділу, який бореться із «шахедами».

18 травня 2025 року  Лохвиця знову перетворилася на епіцентр танцювального мистецтва, вдруге приймаючи Відкритий фестиваль-конкурс хореографічного мистецтва «На крилах Терпсихори», організований відділом культури, сім’ї, молоді та спорту виконавчого комітету Лохвицької міської ради. Це грандіозне свято грації, ритму та натхнення зібрало багато хореографічних колективів – понад 550 талановитих дітей та дорослих, які своїми виступами наповнили серця глядачів незабутніми емоціями і виборювали перемоги у вікових категоріях 6–9 років, 10–13 років, 14–16 років та від 17 і старше.

8 квітня Лохвиччина попрощалася з Сергієм Ковальовим – черговим воїном-Героєм, який загинув у бою з російськими загарбниками на Донецькому напрямку. Він добровільно став до зброї на початку війни та хоробро воював.

13 січня у Лохвицькому Будинку культури відбувся урочистий захід у рамках Всеукраїнського соціального проєкту «Ми українці – усі одна родина». У ньому взяли участь родини зі внутрішньо переміщених осіб, які оселилися у час війни на Лохвиччині. Вони представили свою творчість.

Нині махорка (самосад) має значно менше значення, ніж 60–100 років тому. Більшість курців вживає вірджинський тютюн або використовує новітні пристрої, з яких у організм потрапляє переважно нікотин. Та й відсоток курців постійно зменшується.

Пропонуємо вашій увазі відомості з історії вирощування махорки й вірджинського тютюну в Лохвиці, з яких можна переконатися, що саме Лохвицька дослідна станція тютюну та махорки була головною не лише в Україні, а й в усьому СРСР.

Розпорядження начальника обласної військової адміністрації Філіпа Проніна від 22 липня про зміну топонімів у колишньому Лохвицькому районі просто приголомшило багатьох наших земляків. Ще б пак! Не без участі Інституту національної пам’яті перейменована частина вулиць, що носять імена воїнів, які в роки Великої Вітчизняної боронили Україну від німецько-фашистських загарбників. Заодно й меморіальні дошки наказано зняти, відповідно до розпорядження голови ОВА.

Фонд держмайна України 23 травня провів аукціон із приватизації «Лохвицького спиртового комбінату». У торгах узяла участь лише компанія «Агро-Сонце». Вона запропонувала 14 млн грн. Стартова ціна була 11,22 млн грн. Разом із ПДВ переможець аукціону має сплатити 16,82 млн грн.

Унаслідок людської діяльності та бездіяльності, а «роботи» бобрів та сміттєносців річка Лохвиця все дужче міліє, заростає, нагадує ставок, а не річку. Поки немає можливості почистити русло земснарядом, рибалки оздоровлюють водойму своїми силами, майже без фінансових затрат.